Історії Роменської загальноосвітньої школи-інтернату ім. Олександри Аврамівни Деревської
- 1917 – заснована чоловіча школа. - 1923 – організована в м. Ромни спілка юних спартаківців в приміщенні школи. - 1926 – відкрито дитячий будинок. - 1943 – школа реорганізована в дитячий будинок №1 для дітей-сиріт. - За наказом облвно №42 від 07.04. 1959 р. на базі колишньої міської школи №4 та дитячого будинку №1 було створено Роменську школу-інтернат. - Перший директор школи-інтернату – Кривошей Іван Максимович, завуч - Сухоставець Василь Степанович. - 1961 – добудовано навчал ьний корпус, підвальне приміщення, столярна. - 1961 – відкрито піонерський табір «Чайка», де був присутній заслужений артист України С.Й. Шкурат. - 1961 – побудовано котельну, пічне опалення замінено паровим, здано в експлуатацію трьохповерховий гуртожиток. - 1963 – збудовано теплицю. - 1964 – збудовано спортзал. - 1964 – раптово помер директор школи Кривошей Іван Максимович. - 1964 директором призначено Купченка Григорія Михайловича. - 1964 – перший випуск 8-10 класів. - 1973 – споруджений навчальний корпус на 15 класних кімнат та актова зала. - 1974 – 20 березня – Президія Верховної Ради СРСР Указом від 20 березня 1974 р. присвоїла О.А. Деревській звання «Мати-героїня». - 1974 – травень – Постанова Ради Міністрів УРСР від 12.051974 №256 «Про присвоєння імені Деревської Олександри Аврамівни Роменській школі-інтернату і надалі іменувати її – Роменська загальноосвітня школа-інтернат ім.. О.А. Деревської». - 1974 – 1 серпня – відкрито шкільний музей Матері-героїні О.А. Деревської. - 1982 – 6 березня – перед школою відкрито пам»ятний знак О.А. Деревській ( в честь 80-річчя з дня її народження). - З 1998 – 23 лютого – директор школи Товчигречка Сергій Степанович. - 2002 – 4 вересня – школа-інтернат реорганізована в заклад для дітей-сиріт і дітей, які залишились без батьківської опіки ім.. О. А. Деревської. - Сьогодні – це Роменська загальноосвітня школа-інтернат 1-Ш ступенів імені О. А. Деревської. - 2004 – музею школи присвоєно звання «народний» кер. Галина Федорівна Рогаль. Директорами за час існування школи ще були: Коваль Галина Дем»янівна, Демченко Микола Петрович, Башта Володимир Костянтинович. Сьогодні керівники – Товчигречка С.С. – директор, Поплавська Н.В. – заступник директора з НВР, Лісненко Т. С. – заступник директора з ВР. Сьогодні школа працює над проблемою: удосконалення навчально-виховної роботи на основі інноваційних підходів. Матеріально-технічна база: 18 навчальних кабінетів, два кабінети інформатики, слюсарна майстерня, плотня, кабінет обслуговуючої праці, спортивна та актова зали, стадіон, спортивні майданчики, бібліотека. У школі діють гуртки за інтересами, діти відвідують гуртки та секції в місті. Особливі успіхи вихованці мають у позакласному житті: переможці, лауреати, учасники Всеукраїнських, обласних та міських конкурсів і фестивалів. На оздоровлення вихованці школи-інтернату їздять до Італії, Франції, Америки, оздоровлюються в таборах – «Артек», «Молода гвардія», «Ровесник» та ін..
2002 – святкували 100-річчя з дня народження О. Деревської.
Коротка біографія О.А. Деревської
О.А. Деревська народилася 6 травня 1902 року в м. Грозному в родині робітника-нафтовика. Освіту отримала в жіночій гімназії, працювала у військовому шпиталі, де й познайомилася з майбутнім чоловіком – Омеляном. На той час в Омеляна був свій син 5-річний Дмитро (від першого шлюбу). Так почалося сімейне поповнення (своя донька в Олександри померла). Потім у сім»ї з»явився брат Омеляна – десятирічний Тимофій, шестирічна Параска, грудна дівчинка Валя. У сім»ї не було чого їсти, а держава не допомагала, бо і сама була в злиднях, помаленьку відроджувалася. Мужня жінка не відмовлялася від дітей, її не стримували життєві труднощі: годувала, вчила і виховувала чужих дітей, не думаючи, що колись її діяльність будуть у світі називати материнським подвигом. З 1926 року в сім»ї Деревських побувало близько 70 дітей. Мабуть, немає в світі жінки, яку так багато дітей називали МАМОЮ. За своє життя вона встигла зробити стільки, що, здається, не вистачить декількох життів. У 1942 р. Деревська взяла в сім»ю 17 дітей із блокадного Ленінграда, в 1944 сім»я ще поповнилася однією дитиною. У 1945 році сім»я переїхала до Ромен і поселилася на вул.. Інтернаціональній, 14 (22), тут тепер живе Валерій, один із її прийомних синів. Нещодавно виїхала звідси Лідія, яка довгий час пржила в Ромнах. Всього в Ромнах у сім»ї Деревських виховувалося 43 дітей, з них 27 – учнів, решта дошкільного та ясельного віку. У 1953 році Омелян Костянтинович залишив сім»ю, а помер в травні 1959 року, похований в м. Сальську Ростовської області. А через 2 місяці цього ж року ( 25.08.1959) померла і Олександра Аврамівна. Похована на міському кладовищі в м. Ромни. На могилі плита з написом: «Ти – наша совість, наша молитва – МАМА. Земний уклін тобі. Твої діти (імена 43 дітей, які були на похороні матері). Олександра Аврамівна вела велику громадську роботу:неодноразово обиралась депутатом міської ради, була незмінним членом батьківського комітету в школі. Її старання високо оцінювали при житті, а слава прийшла після смерті. Уряд нагородив незвичайної життєвої долі жінку медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р.», орденом Трудового Червоного Прапора, а посмертно їй присвоєно почесне звання «Мати-героїня». У 1996 році в Міністерстві зв»язку України вийшов у світ художній конверт, присвячений Матері-героїні Олександрі Деревській. Конверт – мініатюрний пам»ятник Людині, все життя якої було і залишається втіленням Добра, Гуманізму і Милосердя. Її ім»ям названо малу планету. Зірка небес, вічна сестра милосердя, чия перемога на війні визначалася не кількістю чужих втрат, а кількістю врятованих душ… «Мамині уроки добра, людяності, працьовитості засвоїли ми на все життя. Давно немає в живих нашої Мами, але світла пам»ять про неї живе й житиме в серцях її дітей, внуків, правнуків», - пише одна з доньок Алла Сербіна-Деревська.
Про подвиг Олександри Деревської писали, пишуть і будуть писати газети, журнали, про неї є цікаві фільми. зокрема. . А скільки ще про неї не написано! Художники будуть писати картини, поети – вірші. Про Олександру Деревську написав вірші Олексва Ющенко та Дмитро Білоус, місцеві автори – Віктор Шатан (кобзар), Андрій Кубах, Тетяна Лісненко, Ярослав Кравченко. Є книги - «Сім»я Деревських» (автор Шкаровська І.І.) , «Ти наша совість» (Г.К.Семенов), «Листи до матері». На Київській студії документальних фільмів кінорежисер А. Слісаренко створив документальний фільм про сім»ю Деревських «Роменська мадонна», який у 1972 році на Всесвітньому фестивалі документальних фільмів у м. Лейпцигу завоював Перший приз «Золотий Голуб». На кіностудії ім.. Довженка створено художній фільм «Свято печеної картоплі». Ім»ям Деревської названа планета № 2400, яку відкрили вчені Кримської обсерваторії, вулиця в м. Ромни. Про неї написано у Великій Енциклопедії Сучасної України (том7), автор Тетяна Лісненко. Коли ти повагом ідеш повз школу, Прошу тебе, прошу: не поспішай… Черстве тут слово не звучить ніколи, Тут поєднались щирість і душа. Тут Деревська з»єднала воєдино Маленькі душі. Ніжність їм дала… Будь милосердна й ти, моя Людино, Зрони в їх серце крапельку тепла…
