Наближається 20 річниця незалежності України. То чи стали ми незалежними і що дала нам «незалежність». Правдиву відповідь на це питання можуть дати не мільйонери та олігархи, а люди, які мають, або ж отримають мізерні зарплати та пенсії. На мою думку ми навпаки стали залежними. Залежними від Росії, бо тисячі українців їдуть туди на заробітки, щоб прогодувати сім`ї. Чи ми незалежні від Італії, Туреччини, Іраку та ін. Куди виїхали мільйони наших громадян, де молоді й красиві українки, щоб вижити торгують своїм тілом. А молоді юнаки, відслуживши в армії, йдуть служити за контрактом, бо іншої роботи знайти неможливо. Стають миротворцями, йдуть окупантами в інші країни, щоб заробити хто на квартиру, хто на лікування рідних, а повертаються в цинкових гробах. Можливо ми незалежні від медиків? І хай навіть вас привезе в лікарню карета швидкої допомоги, в якій, до речі, частенько немає чим допомогти, то вже в приймальному відділенні запитають, чи є у вас гроші? Нема, то повертайте назад. Ось тому й ростуть могили, наче гриби в лісі, бо смертність перевищує народжуваність майже втричі. І що ж дала нам «самостійність»? Зруйновано майже все: колгоспи, фабрики, позакривали заводи, земля продається, поля заросли бур’янами, техніку та обладнання розкрали, з’явилися слова «пан» та «пані». І ті люди, які не виїхали на роботу за кордон, дійсно працюють на панів не маючи ніяких прав, працюють без трудових книжок і не мають можливості себе захистити. З’явилася нова символіка, замість серпа і молота, які символізують дружбу і єдність селянина та робітника, тепер тризуб – бандерівська символіка. Не подобається серп і молот, та можна ж зробити сніп, адже хліб – всьому голова, а у нас в Україні найродючіші землі. А Гімн України? Хіба в нашій державі лише козаки були і козацька слава? Для мене і моїх дітей та внуків героями, які прославили Україну залишаються справжні герої, це ветерани ВВВ, афганці, чорнобильці, молодогвардійці. І слово «товариш» залишається найдорожчим, бо про важке життя при панах-експлуататорах мені розповідала бабуся, яка була у них наймичкою. Від нашої «незалежності» страждає весь простий люд, тому й доводиться порівнювати життя за радянської влади і за незалежності. До незалежності ми всі були братами і сестрами, була одна Комуністична партія, під керівництвом якої ми жили щасливо. Мали роботу, можливість відпочивати, безкоштовно вчитись та лікуватись і багато іншого. Тому для мене 24 серпня не свято, а траур. Це день похорону нашого справжнього життя. В нашому місті та районі, як і по всій Україні, знищіли завод АТС, Поліграфмаш, швейну фабрику, м’ясокомбінат та ін. Нічого не залишилось, тільки одні руїни стоять на їхніх містах. А що робиться на полях? В цьому році середня врожайність складає 24,5 ц. с гектара. Деякі інвестори неефективно використовують землю. З року в рік сіють одну кукурудзу і соняшники, а що буде з цією землею через 2-3 роки? За 20 років не побудовано жодної ферми для розлучення великої рогатої худоби, свиней, птаха, все скоротилося в 3 рази, закрито 8 шкіл. Отже, за 20 років незалежності, практично знищено народне господарство. З викорозвинутої європейської країни, Україна перетворилась в недорозвинену колонію.
Таїсія Бурлак, секретар Роменського РК по ідеологічній роботі
